Як сформувати у дитини адекватну самооцінку?

Як сформувати у дитини адекватну самооцінку?

Джерело: Червонна Т. Як сформувати у дитини адекватну самооцінку? / Тетяна Червонна. // Психолог дошкілля. – 2010. – №1. – С. 57 – 58.

У дошкільників рівень самооцінки (ставлення до самого себе) дуже мінливий. Кожне слово дорослого, звернене до малюка, похвала і критика, реакція на досягнення й невдачі (і за змістом, і за супровідною мімікою або жестами дорослого) значимі для формування ставлення дитини до себе. Так що перш ніж бити тривогу, уважно поспостерігайте за дитиною і за собою.

Як же допомогти дитині навчитися адекватного самосприйняття?

Поради можуть здатися простими, проте їх варто назвати, тому що знати – це одне, а відповідно діяти – інше. Ознайомившись із цими нехитрими рекомендаціями, запитайте себе як часто ви дієте відповідно до них?

1.            Нехай дитина бере участь у домашніх справах, виконуючи посильні доручення. Це допоможе їй відчути свою необхідність, важливість і значимість у родині, забезпечить внутрішнє налаштування на сприйняття її (родини) цілісності.

2.            Заохочуючи, не переборщуйте. Недохвалите – дитинці буде сутужніше розрізняти гарне і погане. Перехвалите – потрапить у залежність від «солодких слів». Заохочувати краще конкретне досягнення або зусилля, а не «особистість», уникаючи найвищого ступеня «най» (кращий, розумніший, красивіший).

3.            Відмовтеся, а краще забудьте про порівняння з іншими дітьми: кожна дитина (і не тільки дитина!) – унікальна. Краще порівнюйте малюка… із самим собою (адже він міняється щодня), наприклад, покажіть старі малюнки або фотографії (відео- та аудіозаписи), щоб він очевидно бачив свої успіхи.

4.            До речі, і себе теж ні з ким не порівнюйте, у всякому разі, свідомо. Краще говоріть із малюком про те, що кожна людина – неповторна. Це допоможе зрозуміти, що ніхто інший на нього не схожий, що його люблять не за щось конкретне, а за те, що він є.

5.            Подавайте приклад адекватному ставленню до результатів вашої власної праці (адже буває, що якщо не пиріг підгорів, то каша пересолена): не влаштовуйте трагедії, краще виберіть конструктивну репліку: «Наступного разу треба буде…». Розповідайте і показуйте свої успіхи, щоб малюк переконувався в тому, що вони і у вас є, а не тільки в нього, що, будучи цінною частиною вашого життя, він не є її єдиним сенсом.

6.            Пояснюйте, що в усіх іноді трапляються невдачі. Дуже важливо зрозуміти, що помилки дають людині можливість учитися. Покажіть дитині, що ви розумієте її почуття, але, визнаючи їх (включаючи навіть негативні), можете не розділяти і не погоджуєтеся з неприйнятною поведінкою.

7.            Але найголовніше – давайте своїй дитині відчувати й усвідомлювати, що щиро любите її такою, якою вона є. Діліться з нею своїми інтересами, емоціями, враженнями, знаннями. Розповідайте про родину і предків

Помітивши, що самооцінка сина або доньки має тенденцію до зниження, частіше влаштовуйте ігри, в яких дитина буде лідером. Якщо ж само сприйняття «піднімається» вгору, можуть допомогти конкурси, в яких призи вручаються «за номінаціями», тобто не тільки за абсолютну перемогу. Для навчання правильної самооцінки дуже корисні рольові, ситуаційні ігри.

Гра «Як утішити?»

Дорослий пропонує дитині уявити, що в казкових змаганнях (із шахів, бігу в мішках, фігурного катання, видування мильних бульок і т.д.) брали участь іграшки: ведмедик і білченя (це можна і розіграти). Білченя перемогло, а ведмедик програв. Але вони ж друзі!

Запитання для обговорення:

– Як утішить білченя друга?

– А ти як утішив би друга, який програв?

– А якби сам програв, як утішив би себе?

Гра «Що вибрати?»

У ході гри називаються імена іграшок, а потім запитують малюка:

– Якби тобі запропонували взяти будь-яке ім’я, ти залишив би своє чи придумав собі нове?

– А може людина, не змінюючи імені, змінитися сама?

Гра «Дзеркало»

Дитина дивиться у «дзеркало» (роль якого виконує дорослий або інша дитина), що повторює всі його рухи, жести міміку.
У другому турі дитина може зображувати не себе, а когось іншого. Тоді «дзеркало» вгадує образ, якщо це вдається відбувається зміна ролей.