Тренінг «Я – лідер»

Тренінг «Я – лідер»

Мета. З‘ясувати: яких людей називають лідерами, які якості характеру і поведінки їм притаманні, які бувають лідери; навчитися адекватно оцінювати свої лідерські якості, своє місце в колективі, відношення інших, бачити свої позитивні та негативні риси характеру.

Обдаднання: ватмани, фломастери, наочний матеріал, магніти

Вступна частина

1. Знайомство. «Інтерв'ю» (10 хв)

Необхідно об'єднати учасників групи попарно. Кожен учасник має розповісти своєму сусідові що-небудь про себе. Слухач повинен, не перебиваючи оповідача, уважно стежити за його розповіддю. За часом розповідь не повинна перевищувати 5 хвилин. Ведучий контролює час.

Після того як кожний з партнерів «потренується» у терплячому вислуховуванні сусіда, група збирається разом. Кожен учасник коротко представляє свого напарника, розповідає, що він запам'ятав з того, що повідав йому його сусід.

Щоби полегшити виконання вправи (особливо в групах, що тільки-но почали працювати разом або не мають достатнього досвіду чи напрацьованих технік спілкування), ведучий може запропонувати запитання-підказки: «Мої інтереси та вподобання», «Що відрізняє мене від інших, характеризує мою індивідуальність», «Чого про мене група ще не знає» тощо.

2. Обговорення правил тренінгу (5 хв)

Правила тренінгу

1.     Персоніфікація висловлювань

2.     Повага до думки кожного учасника

3.     Акцентуація мови почуттів

4.     Активність

5.     Один говорить, всі мовчать

Основна частина

3.  Мозковий штурм «Хто такий лідер?» (10 хв)

 Ведучий: Зараз я пропоную вам дати своє визначення поняття «лідер». Воно має бути стислим і глибоким.

 Після обговорення визначення записуються на дошці:

«Лідер – це ».

Запитання після обговорення:

- Отже, чи можна дати одне визначення поняття «лідер»?

- Які риси характеру об’єднують лідерів? Відповіді учнів.

 Сьогодні ми спробуємо разом розібратися в цьому понятті.

4.  Інформаційне повідомлення «Лідер» (10 хв)

Мета: Ознайомити учасників з поняттям «лідер».

 Хід вправи:

Ведучий: Лідерство є соціальним феноменом. Але для того, щоб бути лідером для інших, для початку необхідно стати лідером по відношенню до самого себе.

Чи можуть бути лідерами люди, які самі нікуди не рухаються?

 У кожній людині закладений величезний потенціал, але знайти і реалізувати його може лише вона сама. З самого дитинства ми намагаємося бути кимось. Дитина наслідує дорослих, для того щоб навчитися тому, що вміють вони. Дорослі планують і організують життя дитини, тому що вона ще не вміє це робити самостійно. Вирісши, вона знаходить індивідуальність, починає усвідомлювати своє справжнє «Я», бере на себе відповідальність за власне життя і починає управляти ним. Як відзначає Френк Карделл, «життя без нашого управління подібно кораблю без штурвалу чи блукання у величезному лісі без компаса і карти». Та й ні до чого вони людині, яка сама не знає, куди вона іде.

 Існує близько 130 визначень поняття «лідер». У найбільшому тлумаченні «лідер» – це людина, яка бере на себе функції управління, домінування, посідає провідне місце в групі та здатна впливати на цю групу більше, ніж будь-хто інший. Тобто, лідер – це авторитарна особистість, яка реально відіграє домінуючу роль в організації спільної діяльності та регулюванні взаємин у групі.

 Ейдер Джон казав: «Лідерство – це вміння ефективно спілкуватися й організовувати людей». Теорія лідерських ролей

Р.Бейліс базується на уявленні функцій “професіонала”, тобто лідера, зорієнтованого на розв’язання ділових проблем, і функцій лідера, який розв’язує проблеми міжособистісних стосунків.

Теорія рис лідерства ґрунтується на припущенні того, що кожному лідеру мають бути притаманні особливі “лідерські” риси та здібності.

Харизматична концепція лідерства передбачає, що лідерство властиве лише окремим видатним особам, дано як дар, як специфічна форма обдарованості.

Інтерактивна теорія лідерства визначає лідером будь-яку людину, котра посідає відповідне місце в системі міжособистісних стосунків. Питання, хто здатен взяти на себе лідерство, зумовлено наявністю в особистості певних індивідуальних рис, зокрема комунікативних, а також характером і змістом виконуваної діяльності.

Ситуаційна теорія лідерства передбачає, що лідерство – це насамперед продукт тієї ситуації, що склалася в групі.

Синтетична теорія акцентує увагу на взаємозв’язку основних складових процесу організації міжособистісних взаємин (лідер – послідовник – ситуація), у якій здійснюється лідерство. Зважаючи на таке розмаїття теорій, визначитись у перевазі тієї чи іншої з них видається непростим завданням. Найбільш слушно, на наш погляд, можна вважати таку класифікацію лідерів: лідер, орієнтований на завдання, і лідер, орієнтований на групу.

5. Вправа  «Натовп» (5 хв)

Мета: визначити  значення інших у нашому житті, важливість доброго відношення.

Всі учасники тренінгу рухаються хаотично по кімнаті, не звертаючи увагу на інших, дозволяється торкатися один одного, головне правило. не дивитися ні на кого; потім учасники продовжують хаотично рухатися та дивитися один на одного, після цього учасники все ще ходять хаотичне, але тепер дивляться один на одного та усміхаються призустрі

Питання для обговорення

Що ви відчували коли ходили по кімнаті не звертаючи увагу на інших?

Як змінювалися ваші емоції після зміни правил вправи?

6. Вправа «Лідер – творець» «Лідер – руйнівник» (10 хв)

Тренер:  Лідерство буває різним. Розрізняють поняття лідера-творця, який дбає в першу чергу про колективні справи і лідера-руйнівника, у якого особисте на першому місці.

«Лідер-творець»	«Лідер – руйнівник»
Прагне зробити все можливе для досягнення загальної мети;	Намагається зробити все для досягнення особистої мети;
Позитивно впливає на оточуючих;	У нього на першому плані свої справи;
Найкраще розуміє інтереси більшості;	Постійно рекламує себе;
З ним хочеться порадитись у важкі хвилини;	Вважає себе кращим, його думка завжди правильна;
З ним хочеться поділитися радістю;	Використовує інших на шляху до власної мети;
Він здатен зрозуміти, співчувати;	Не зважає на думку інших;
Завжди готовий прийти на допомогу;	Привселюдно висміяти недоліки іншого.
Йому притаманна толерантність;	Він може образити іншого, на його думку гіршого від себе;

7. Вправа «Довірливе падіння» (15 хв)

Людина стоїть на висоті (стілець, стіл тощо). Група стоїть позаду в дві шеренги, витягнувши вперед руки й утворивши коридор. Людина складає на грудях руки (щоб не зачепити обличчя навколишніх) і падає на виставлені руки учасників, які стоять унизу. Падати можна спиною або обличчям.

Техніка безпеки. Для тих, хто стоїть. Стояти треба щільною групою, ноги повинні стояти міцно (позиція на упор, руки, зігнуті в ліктях, витягуються вперед; руки кожної людини проходять між руками напарника, тобто руки людей у обох шеренгах чергуються). «Закріпити» та утримувати кістки тазу. Голови відхилити назад. Якщо в групі є дуже слабка людина, то її може страхувати більш сильна, яка стоїть позаду та підсуває свої руки під неї.

Для тих, хто падає. Руки повинні бути складені на грудях. Треба стежити, щоб людина не впала повз групу. Не можна згинати ноги в колінах. Перед падінням необхідно запитати, чи готова група, і дочекатися чіткої відповіді.

Бажано, щоб людина, почавши вправу, виконала її до кінця, але сильно примушувати до цього не можна. Якщо людина довго вагається, можна використати наступний спосіб: усі встають не шеренгами, а щільною купкою та витягають руки назустріч падаючій людині. У результаті вона бачить у групі друзів, готових підтримати її. Так виконати вправу набагато легше, але бажано потім повторити в первісному варіанті.

Вправа повинна виконуватися з максимальною обережністю й уважністю. Ні в якому разі не можна допустити ситуації, коли група людину не впіймає, тому що це сильно підриває довіру до групи. Якщо ж це відбулося, по можливості варто обговорити ситуацію та дуже обережно повторити.

8. Ділова гра «Катастрофа на лайнері» (20 хв)

Інформаційне повідомлення: «Уявіть собі, що ви дрейфуєте на яхті в південній частині Тихого океану. Через пожежу більшу частину яхти та її вантаж знищено. Яхта повільно тоне. Ваше місцезнаходження точно не відоме через пошкодження навігаційних приладів, але приблизно ви перебуваєте на відстані 1500 кілометрів (близько 1 морської милі) від найближчої суші.

Ви маєте список із 15 предметів, які після пожежі залишилися непошкодженими:

Ø сектант – прибор для визначення місця судна;

Ø дзеркало для гоління;

Ø каністра з 25 літрами питної води;

Ø протимоскітна сітка;

Ø 1 коробка з армійським раціоном на 1 добу;

Ø мапи Тихого океану;

Ø надувна плавальна подушка;

Ø каністра з 10 л нафтогазової суміші;

Ø маленький радіоприймач;

Ø репелент, що відлякує акул;

Ø 2 кв. м непрозорої плівки;

Ø 1л рому міцністю 80 %;

Ø 450 м нейлонового канату;

Ø 2 коробки шоколаду;

Ø рибацькі снасті.

Як доповнення до цих предметів, ви маєте міцний надувний рятувальний пліт із веслами, досить великий, щоб усі могли в ньому розміститися (екіпаж і пасажири). Крім того, з майна є ще пачка цигарок, кілька сухих пачок сірників та 5 банкнот різного номіналу.

 Учасникам слід самостійно вирішити, які предмети вони візьмуть із собою насамперед, а які в разі наявності місця й чому. Кожен учасник своє рішення оформлює на папері.

Після прийняття кожним учасником індивідуального рішення група ділиться на команди (по 3—5 осіб).

Завдання для кожної команди:

-         придумати назву команди;

-         придумати девіз команди;

-         прийняти рішення щодо предметів із запропонованого списку, за умовами гри;

-         оформити презентацію командного рішення на ватмані та бути готовими до презентації.

На виконання завдання командам виділено 30—40 хв. Після завершення встановленого часу на презентацію запрошується команда, що першою впоралася з роботою.

Після кожної презентації відбувається обговорення представленого рішення

Після того, як роботу в командах усієї групи буде завершено, пропонується прийняти групове рішення щодо предметів із запропонованого списку. (На виконання завдання відведено 7—15 хв.)

Учасники за бажанням презентують групі прийняте рішення. Відбувається обговорення, обмін думками та враженнями.

Відповідь експертів ЮНЕСКО

Згідно з думкою експертів, основними речами, необхідними людині, яка постраждала від аварії на кораблі в океані, є предмети, що слугують для того, щоб звернути на себе увагу рятівників, та предмети, що допомагають вижити до їх прибуття.

Навігаційні засоби мають порівняно невелике значення: якщо навіть рятувальний пліт і зможе досягти землі, на ньому неможливо запасти достатньо води та їжі для життя впродовж цього періоду.

Отже, найважливішими предметами для тих, хто потерпає від аварії в океані, є дзеркало для гоління та каністра з нафтогазовою сумішшю. Ці предмети можна використати для сигналізації повітряним і морським рятувальникам. Другими, за значенням, є такі речі: каністра з водою та коробка з армійським раціоном.

Розглянемо значення кожного предмета для застосування в океані:

Дзеркало для гоління.	Важливе для того, щоб подати сигнал повітряним та морським рятувальникам
Каністра з нафтогазовою сумішшю.	Важлива для сигналізації. її можна запалити банкнотою та сірниками, й вона привертатиме увагу на воді.
Каністра з питною водою.	Необхідна для тамування спраги.
Одна коробка з армійським раціоном на одну добу.	Забезпечує, на деякий час, потребу в їжі.
Непрозора плівка.	Можна використати для збору води під час дощу, роси та для захисту від негоди.
Коробка шоколаду.	Резервний запас їжі.
Рибацькі снасті.	Оцінюється нижче, ніж шоколад, тому що в ситуації аварії в океані, як то кажуть, синиця в руках краще, ніж журавель у небі. Немає певності, що вдасться впіймати рибу.
Нейлоновий канат.	Можна використовувати для зв'язування спорядження, щоб воно не впало за борт
Плавальна подушка.	Рятувальний засіб, якщо хтось випаде з плоту.
Репелент, що відлякує акул.	Призначення очевидне — засіб для відлякування акул
Ром міцністю 80 %.	У своєму складі має 80 % алкоголю — достатньо для використання його як антисептика, в інших випадках не має жодної цінності, оскільки його вживання може викликати зневоднення.
Радіоприймач.	Має незначну цінність. Не може передавати сигнал.
Мапи Тихого океану.	Не мають жодної практичної цінності. Без додаткових навігаційних приладів неможливо визначити своє розташування. Крім того, при аварії в океані важливішою є можливість визначення місця знаходження рятувальників.
Антимоскітна сітка.	У Тихому океані немає москітів.
Сектант.	Без таблиць і хронометра не має жодної цінності.

Основна причина вищої оцінки сигнальних засобів порівняно з предметами для підтримання життя (їжею та водою) полягає в тому, що без засобів сигналізації майже немає шансів бути знайденим і врятованим при аварії лайнера в океані. Крім того, в більшості випадків рятувальники приходять у перші 36 год., а людина може без їжі та води прожити такий проміжок часу майже без шкоди для здоров'я.

Малюнковий тест: «Три тварини» (15 хв)

Зараз я пропоную вам намалювати трьох тварин. Під кожним малюнком тварини треба написати по три властивості (риси, якості характеру), які притаманні їй.

Ключ до тесту:

перша тварина – це те, як ви бачите сам себе, з чим асоціюєте;

друга тварина – яким бачать вас інші люди, які вас оточують;

третя тварина – показує те, яким ви є насправді, з цієї точки хору, це є об’єктивна характеристика.

Висновок: цей коротенький експрес-тест приблизно показує, як сприймається особистість, Людина бачить себе з одного боку, Соціальне середовище, люди, що оточують – з іншого. А насправді ми можемо бути зовсім не такими якими себе уявляємо чи нас сприймають оточуючі. Часом, ми не можемо зрозуміти власних вчинків, бажань, думок. Не завжди з упевненістю сказати, як саме відреагуємо на ту чи іншу життєву ситуацію, які почуття у нас з’являться тощо.

Вправа «Малювання». (10 хв)

Учасники самостійно об’єднуються в пари та отримують від тренерів один листок паперу та один олівець на свою пару.

Завдання: Партнери в кожній парі, не домовляючись, мовчки, тримаючи удвох один олівець малюють на папері довільний малюнок.

Обговорення вправи. Що ви намалювали?

Чи обидва партнери мали одне й теж саме бачення/уявлення про малюнок?

Хто був лідером у парі та чому?

Яким чином було вирішено, хто візьме на себе роль лідера?

Чи був один лідер, чи лідерство переходило від одного партнера до іншого?

Які обставини підштовхнули вас взяти на себе лідерство?

Що вам допомагало бути лідером, а що заважало?

Які обставини підштовхнули вас відмовитися від ролі лідера?

Що вам допомогло в цій справі, а що заважало?

Чи вважали ті, хто взяв на себе роль лідера, – лідером? Чому?

Чи було б вам легше, якщо б ви могли розмовляти?

Чи знають учасники, як називається метод такого спілкування (невербальний)?

Чи вважаєте ви себе лідером? Чому?

Чи вважають вас лідером оточуючі?

Що ви відчуваєте, коли вам говорять, що ви - лідер?

Інформаційне повідомлення «Як організувати самого себе»

1.Треба напевно знати, що ви збираєтесь робити.

 Визначити з самого початку очікуваний результат – вирішальна умова успіху

2. В ланцюжку справ знайдіть головну ланку.

 Запишіть на листочку в порядку значимості найбільш термінові справи. Підкресліть найважливіші. Призначте терміни їх виконання. Беріться за справу №1 і не відступайте від неї поки не закінчите. Не потрібно дуже тривожитись, якщо до кінця дня розправитесь лише з одним чи двома пунктами. Завтра знову зосередьтесь на головному. Спочатку це здається важким, але потім усе ввійде в свою колію, і ви привчите себе правильно оцінювати свої сили і цінувати час.

3. Розпочинайте справу відразу.

Ніщо так не розбещує людину, як звичка відтягувати чи переносити справу, яку можна зробити відразу. Ніхто, крім тебе самого , не зможе допомогти позбавитись звички відтягувати справи.

4.  Намагайтесь урізноманітнювати заняття.

Змінюючи заняття ви зможете перебороти втому і зробити більше, ніж збирались. Ви побачите, що ваш організм здатний до більших навантажень, і така зміна занять зробить вас не втомленими, а енергійним і бадьорим.

5. Дозволяйте собі відпочивати

6. Плануйте свій день

7. Користуйтесь записною книжкою.

Наша пам’ять не досконала і може підвести в найбільш відповідальний момент. Записи в книзі допоможуть вам в організаторській роботі і в розподілі вільного часу. Ведіть записи акуратно: куди, коли і в скільки вам треба прийти, кого і коли вам чекати самому, що треба зробити найближчим часом. Книжку тримайте завжди при собі. Не завантажуйте пам’ять тим, що можна записати.

5.2. Підсумок тренінгу

Притча «Якщо не я, то хто?»

Мета: мотивувати учасників на подальшу активну діяльність. Одного разу людям довелося розбивати величезні завали каміння, що закрили дорогу до цілющого джерела води. Каміння було важким і гострим, воно до крові кололо і дряпало руки, тому люди намагалися вхопити малі і округлі камінчики, щоб легше було носити. І лише один чоловік щоразу обирав найважче каміння. Ніс його, напружуючи всі свої сили, навіть інколи здавалося, що він от-от упаде. Але після тривалого відпочинку, він знову й знову робив так само. Товариші запитали його: «Для чого ти працюєш так важко? Можна ж брати і маленьке каміннячко?». Здивовано поглянувши на них, чоловік відповів: «Але ж каміння все одно треба переносити все, бо інакше ми не доберемося до води! І чим швидше ми зберемо велике каміння, тим легше ми зробимо собі. Отже, хтось все одно має взяти на себе і важку роботу, тож нехай це буду Я!!!

Ведучий: Висновок: Кожна людина сама обирає стиль своєї поведінки, коло свого спілкування.

Бути лідером – означає керувати собою.

 Поставте перед собою мету, досягніть її – і ви відразу ж станете лідером для інших. Живіть власним життям. Не рівняйтеся на інших. Живіть за власним планом.

 Ритуал «Побажання» на завершення

Мета: емоційне завершення тренінгу. Всі стають у тісне коло, складають праві руки одна на одну в центрі, лівою рукою обіймають за плечі сусіда.

Ведучий: Наостанок прошу кожного по колу закінчити фразу:

«Я бажаю вам …».

«Уявіть собі, що ви дрейфуєте на яхті в південній частині Тихого океану. Через пожежу більшу частину яхти та її вантаж знищено. Яхта повільно тоне. Ваше місцезнаходження точно не відоме через пошкодження навігаційних приладів, але приблизно ви перебуваєте на відстані 1500 кілометрів (близько 1 морської милі) від найближчої суші.

Ви маєте список із 15 предметів, які після пожежі залишилися непошкодженими:

Ø сектант – прибор для визначення місця судна;

Ø дзеркало для гоління;

Ø каністра з 25 літрами питної води;

Ø протимоскітна сітка;

Ø 1 коробка з армійським раціоном на 1 добу;

Ø мапи Тихого океану;

Ø надувна плавальна подушка;

Ø каністра з 10 л нафтогазової суміші;

Ø маленький радіоприймач;

Ø репелент, що відлякує акул;

Ø 2 кв. м непрозорої плівки;

Ø 1л рому міцністю 80 %;

Ø 450 м нейлонового канату;

Ø 2 коробки шоколаду;

Ø рибацькі снасті.

Як доповнення до цих предметів, ви маєте міцний надувний рятувальний пліт із веслами, досить великий, щоб усі могли в ньому розміститися (екіпаж і пасажири). Крім того, з майна є ще  кілька сухих пачок сірників та 5 банкнот різного номіналу

Ø сектант – прибор для визначення місця судна;

Ø дзеркало для гоління;

Ø каністра з 25 літрами питної води;

Ø протимоскітна сітка;

Ø 1 коробка з армійським раціоном на 1 добу;

Ø мапи Тихого океану;

Ø надувна плавальна подушка;

Ø каністра з 10 л нафтогазової суміші;

Ø маленький радіоприймач;

Ø репелент, що відлякує акул;

Ø 2 кв. м непрозорої плівки;

Ø 1л рому міцністю 80 %;

Ø 450 м нейлонового канату;

Ø 2 коробки шоколаду;

Ø рибацькі снасті.

Вправа «Австралійський дощ»

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників

Час – 5хв.

Хід вправи

Учасники стають у коло.

Інструкція:Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

• В Австралії піднявся вітер.(Ведучий тре долоні).
• Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).
• Дощ посилюється.(Почергове плескання долонями по грудях).
• Починається справжня злива.(Плескання по стегнах).
• А ось град, справжня буря.(Тупіт ногами).
• Але що це? Буря стихає. (Плекання по стегнах).
• Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).
• Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).
• Сонце! (Руки догори).