Психологічні проблеми карантину в сучасній сім’ї, або Як допомогти дитині адаптуватися до нової ситуації. Поради психолога.

Психологічні проблеми карантину в сучасній сім’ї, або Як допомогти дитині адаптуватися до нової ситуації. Поради психолога.

Ситуація в країні не залишає байдужим нікого. Налагоджене, розміряне  життя змінилося на сурові правила, вимоги та обов’язки. І якщо дорослі розуміють необхідність дотримуватися правил, то діти протестують щодо заборон, не погоджуються, бажають ігнорувати.

Карантин сприймається у дітей як відпочинок від школи, а дистанційне навчання, заборони батьків відпочивати з друзями надворі сприймається агресивно, емоційно.

Розглянемо проблеми з якими зіштовхуються діти під час карантин та як батьки можуть зарадити.

1.     Негативізм, протест, агресія.

Адаптація дитини до умов карантину проходить від одного до півтора тижня. В цей час дитина може проявляти не найкращі риси свого характеру, негативізм, має поганий настрій. Батьки в цей період схильні вважати, що вони погані батьки, їх дитина не вихована тощо. Отже, не сприймайте поведінку дитини  в перші дні карантину буквально, дайте дитині час адаптуватися та прийняти нову життєву ситуацію.

2.     Тривожність.

Під час карантину діти знаходяться у центрі уваги: закривають школи, заборони на відпочинок на свіжому повітрі, по телевізору постійного говорять про епідемію, карантин обговорюється вдома  тощо. Діти мають багато запитань, думок, переживань одні шукають відповідь на просторах інтернету, інші спілкуються з однолітками через соціальні мережі, де активно обговорюють актуальну тему, хтось дізнається про епідемію з новин і лише найменша частина дітей запитують у батьків про карантин та його наслідки. Для того, щоб позбутися дитячої тривожності батькам слід детально, враховуючи вік дитини, розповісти про ситуацію в країні. Тут доволі тонке завдання для батьків. З одного боку – треба пояснити, а з іншого – треба зробити це так, щоб у дитини не виникло зайвих страхів і тривог. Дітям важливо пояснювати, чому вони перестали спілкуватися зі своїми друзями, однокласниками, одногрупниками.  Інформованість зніме тривожність з вашого чада.

3.     Протест щодо виконання шкільних завдань.

В статті наголошувалось, що діти сприймають карантин як відпочинок, тому дистанційне навчання оборює їх. Батькам доводиться боротися з небажанням дитини вчитися. В такій ситуації батьки мають чітко розписати графік роботи та відпочинку дитини під час дистанційного навчання. Важливо чітко дотримуватися його, оскільки у разі не спланованого дня дитина не відчуває відповідальність, має можливість відтягувати виконання домашнього завдання та, як наслідок, відкладає шкільні завдання на останній тиждень карантину.

Також для підвищення мотивації виконання домашнього завдання можна інколи зв’язуватися з вчителем, оскільки це дисциплінує дитину та спонукає виконувати завдання педагога. ВАЖЛИВО не залякувати дитину вчителем, а забезпечитися підтримкою педагога через його авторитет.

4.     Відмова від необхідних ритуалів.

Діти можуть ігнорувати необхідні ритуали захисту: часто мити руки, надягати маску тощо. Найчастіше з такою проблемою стикаються батьки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Оскільки діти такого віку найкраще сприймають все в формі гри – грайте. Наприклад, можете грати у гру «Фортеця», мета гри –  захистити свій дім та себе від злих Бактерій, для цього необхідно часто мити руки, виконувати вологе прибирання в будинку тощо.

5.     «Мені нудно»

Діти під час карантину часто говорять фрази на шкталт «мені нудно». Що робити? Проводьте зі своєю дитиною вільний час, залучайте до виконання домашніх обов’язків, спілкуйтеся, діліться враженнями, спонукайте дитину займатися хобі, дивіться разом фільми. Карантин – це час зупинитися у вирі активного життя, прийміть його як можливість більше пізнати один одного, відкрити себе дитині, бути готовим пізнати свою дитину глибше. Приділіть час своїй сім’ї, проявіть турботу та зацікавленість до  кожного члена своєї родини, нехай карантин стане можливістю зблизитися із своїми рідними.

Отже, підсумуємо описане в статті:

-         адаптація до карантину проходить один – півтора тижні;

-         дозвольте дитині реально оцінити ситуацію;

-         говоріть з дитиною про епідемію, враховуючи її вік;

-         боятися  - нормально, панікувати – ні!

-         страх проходить, коли дитина проінформована;

-         не слід постійно при дитині дивитися новини;

-         чіткий режим дня та дотримання його;

-         періодичність роботи та відпочинку протягом дня;

-         не втрачайте спілкування з вчителем;

-         грайте у «фортецю» та перемагайте бактерії;

-         приділіть час своїй сім’ї: спілкуйтесь, виконуйте разом домашні

обов’язки, займайтесь хобі, дивіться разом фільми;

-         будьте емоційно ближчі один до одного.

Залишайте спокій та будьте здорові!

Практичний психолог

Лейла Гасанова